Згідно Закону України 3651-д орган місцевого самоврядування «Каплинцівська сільська рада» (код ЄДРПОУ: 21046259) був реорганізований і увійшов до складу Пирятинської громади

Для можливості відновлення сайту дзвоніть за телефонами: (0432) 55-43-70 - Метастудія (Вінниця)
Vlada.ua - розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування

Історія сіл Каплинці та Усівка

Каплинцівська сільська рада робочих, сільських і червоноармійських депутатів заснована на початку 1920 року як вищий орган Радянської влади в межах території села.

По березень місяць 1923 року Каплинцівська сільська рада в адміністративному відношенні була підпорядкована Городищенському волосному виконкому Пирятинського повіту, а з березня 1923 року по червень 1930 року - Пирятинському району Прилуцького округу. З червня по вересень місяць 1930 року Пирятинського району Лубенського округу. З вересня 1930 року по лютий 1932 року Пирятинського району. З лютого 1932 року – Пирятинського району Харківської області. З вересня 1937 року Пирятинського району Полтавської області.

До складу сільської ради входить два села: село Каплинці та село Усівка.

 

Село Каплинці

Розташоване за 17 км від м. Пирятина
Площа населеного пункту – 335,8 га.
Населення – 403 чол.
Кількість дворів – 157
День села – 11 вересня
Засноване у ХVІІ ст.

За однією з версій назва села походить від урочища Каплино, де в яру з під землі б'є джерело.

Під час революції 1905 – 1907 рр. селяни виступали проти існуючого ладу. Студент київської духовної семінарії, небіж місцевого попа, Олексій Андріївський розповсюджував нелегальну літературу. Бунтівників приборкав загін донських козаків.

Під час голодомору загинуло 27 осіб. Встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору.

З Великої Вітчизняної війни не повернулося 122 односельці. В центрі села братська могила радянських воїнів, загиблих при його обороні восени 1941 року. Встановлено меморіальні плити з іменами воїнів – земляків, що не повернулися з війни.

Із 1943 року тутешній колгосп ім.Андреєва очолювали Ю.М.Махиня, В.М. Сичов, К.Н.Шовкопляс, І.Н.Куча, Г.І.Тищенко, П.С. Кононко.

Влітку 1958 року об'єднали Каплинцівський колгосп ім.Андреєва та Усівський "Комсомолець". Господарство "40 – річчя Жовтня" очолювали О.М.Шуварський, К.І.Смовський, В.І.Тимошенко, М.П.Задоя. 1976 року колгосп реорганізовано в однойменний радгосп (директор М.П.Задоя, М.І.Осаулко), який входив до Полтавського виробничо – аграрного об'єднання консервної промисловості, створений на базі Пирятинського овочесушильного заводу. Діяла поливна система. Будувались житло, дитячий садок, автогараж, їдальня, кілька тваринницьких приміщень, дорога з твердим покриттям.

Після реформування земельних відносин 1996 року створене ВАТ "Каплинцівське" (керівник Криворот І.А.), тепер ПАТ "Каплинцівське" (генеральний директор Голуб С.М.). Працюють тракторна бригада, ферма ВРХ, свиноферма.

У селі на даний час є: сільський будинок культури, бібліотека, фельдшерсько – акушерський пункт, поштове відділення зв'язку, автоматична телефонна станція, дитячий садок, дві крамниці приватних підприємців Мельникович Г.В., Кононко Т.О.

У 2004 році добудовано нове приміщення сільської ради.

Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Сільську раду очолював Артем Котенко.

У повоєнні роки сільську раду очолювали: П.Г.Кавалер, В.Г.Любченко, В.І.Тимошенко, М.П.Задоя, О.М.Губар, Т.І.Андрійченко. Нині обрано В.В.Шурхал.

У 70-80 рр. ХІХ ст. діяла приватна школа (засновник – Бутич), потім церковнопарафіяльна, де дітей навчав диякон Григорій Базилевич. 1910 року відкрито земську школу, приміщення якої збереглося і донині. Перші вчителі Палажка Новицька та Микита Кононко.

Село газифіковано.

У Каплинцях народились: Іван Петрович Клименко (1921 – 1991 рр.) – Герой Соціалістичної праці, голова колгоспу "Дніпро" на Черкащині;

Олександр Григорович Тищенко (1939 – 1993 рр.) – директор сільського клубу, неодноразовий дипломат Всесоюзного республіканського обласного та районного конкурсів гумористів.

Славні земляки: Губар Олександра Іванівна, Щербак Іван Іванович, Кононко Олександр Іванович.

Родини, жінкам яких присвоєно почесне звання "Мати – героїня": Кучер Валентина Василівна, Кулик Наталія Данилівна, Червона Феона Трохимівна.
 

Село Усівка

Розташоване за 20 км від м. Пирятина.
Площа населеного пункту - 256,0 га.
Населення – 175 чол.
Кількість дворів – 85.
День села – 21 вересня
Засноване у ХУІІ ст.

Розташоване на лівому березі р.Удай.

За переказом назва села походить від прізвища першого поселенця Уса.

Село належало до Пирятинської Першої сотні Лубенського полку – 27 дворів. 1764р. – 185 хат: 72 виборних козаків, 48 підпомічників, 65 панських посполитих та козацьких підсусідків. З ліквідацією полкового устрою Усівка належала до Харківецької волості Пирятинського повіту, пізніше – до Пирятинського району.

Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Діяли комнезам і лікнеп. Комсомольську організацію утворено 1923 р., партійну – 1925 р. Побудовано школу, відкрито сільський клуб.

Під час Голодомору загинуло 135 сільчан. Встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору.

У період німецько – фашистської окупації села (18.09.1941 – 18.09.1943 рр.) гітлерівці розстріляли 23 сільчан, в тому числі керівника підпільної комсомольської групи Миколу Нестерця. Понад 100 сільських жителів не повернулося з фронту. В центрі села – братська могила радянських воїнів, загиблих при його обороні. Встановлено меморіальні плити з іменами воїнів – земляків, полеглих на фронтах війни.

З 1943 р. колгоспи "Комсомолець" і "3-я п'ятирічка" очолювали І.О.Козін, Г.П.Святогор, І.С.Бусло, І.Т.Юрченко, А.Т.Тищенко та Є.О.Михайловський і Павло Нестерець. Після укрупнення 1958 року Усівського колгоспу з Каплинцівським колективним господарством утворився колгосп "40 – річчя Жовтня" нині усівчани пайовики ПАТ "Каплинцівське".

Є бібліотека, сільський клуб, фельдшерсько – акушерський пункт, крамниця. Прокладено дорогу з твердим покриттям. Село газифіковано. Усівка має автобусне сполучення з райцентром.

Видатні усівчани: Парасковія Данилівна Прокопенко (1903 – 1981 рр.) – Герой Соціалістичної Праці, знатна свинарка колгоспу "Комсомолець"; Іван Лукич Бутич (н.1919 р.) – історик – архівіст, археограф, кандидат історичних наук, член Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка, лауреат премії імені М.С.Грушевського 1998р.), автор понад 300 наукових праць; Анатолій Захарович Коваль (н.1938 р.) – кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології Київської медичної академії післядипломної освіти; Павло Петрович Нестерець (1927 – 1999 рр.) – новатор сільськогосподарського виробництва, депутат верховної Ради УРСР кількох скликань, бригадир, голова колгоспів "Комсомолець" (с.Усівка Пирятинського району), "Жовтень" та "Україна" Машівського району Полтавської області; Михайло Несторович Умовіст 91920 р.) – доктор медичних наук, професор; Микола Андрійович Нестерець 91927 р.) – кандидат історичних наук.

Родини, жінкам яких присвоєно почесне звання "Мати – героїня": Нестерець Віра Степанівна, Нестерець Оксана Павлівна, Чорноус Ольга Миколаївна, Чорноус Олена Михайлівна.

У 2008 році була створена Громадська організація "Каплинцівські гаї".

В селах сільської ради відновлено вуличне освітлення, збудовані дороги до цвинтарів, встановлені дитячі майданчики, організовано збір та вивіз твердих побутових відходів.

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

Vlada.online - розробка офіційних сайтів органів державної влади і органів місцевого самоврядування

новое окно

 


Розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування
Пропонуємо веб-платформи по створенню власного веб-сайту державним органам влади, органам місцевого самоврядування та державним установам
Gromada.org.ua, Rda.org.ua, Rayrada.org.ua, School.org.ua, Osv.org.ua

Логін: *

Пароль: *